Анонсы статей



ГОЛОВНА
ГОЛОВНА Поиск
 

статьи схожей тематики

Мужній воїн, талановитий хірург, щира людина

Віктор Степанович Карпенко Невблаганна хвороба вирвала з життя видатного українського лікаря, ветерана Великої Вітчизняної війни, Заслуженого діяча науки України, лауреата Державної премії України, професора Віктора Степановича Карпенка.
Лише недавно, у схвальному відгуку про новий журнал "Мистецтво лікування", Віктор Степанович висловив надію, що часопис огляне книгу його спогадів "55 років у хірургії". І ось доля нанесла непоправний удар славній родині Карпенків.


Віктор Степанович народився в 1923 році на Київщині, і 28 жовтня йому виповнилося б вісімдесят. Люди, які прийшли у світ за тих років, тримали на своїх плечах випробування боротьби з фашизмом. Цей шлях пройшов і Віктор Степанович. У перші дні війни він вступив до Військово-медичної академії в Куйбишеві, на терені якої працювало у Свердловську й Київське військово-медичне училище. Його вихованець, переведений сюди з ВМА, кадровий військовий фельдшер танкового батальйону Карпенко у запеклих боях з ворогом дійшов до Польщі. Під час битви за Сандомирський плацдарм він був втретє тяжко поранений. Але повернувся до подальших викликів життя і в 1945 році був зарахований на третій курс медичного інституту в Донецьку.
Саме тут, після закінчення в 1948 році інституту і плідної роботи на посаді головного лікаря шахтарської лікарні, впродовж багатьох років квітло хірургічне поле доктора медичних наук Віктора Карпенка, учня професора Каро Овнатаняна. Вперше в СРСР у 1956 році Віктор Степанович виконав ушивання защемленої діафрагмальної грижі у двотижневого немовляти, у 1964 році видалив ембол з легеневої артерії, а в 1972 році вперше в Україні здійснив трансплантацію нирки.
Професор Карпенко вніс величезний доробок в розвиток Київського інституту урології. Напередодні останніх годин свого життя він розписав наступні операції. В цей день Його привітна посмішка сяяла багатьом, даючи втіху спілкування з чудовою людиною. І ось ця посмішка згасла. Залишається сказати, що Віктор Степанович житиме в наших серцях. Адже він був окрасою України і коштовністю людства.


Редакційна колегія
науково-практичного видання “Журнал сучасного лікаря. Мистецтво лікування"


Статьи на похожую тематику:



зміст