Анонсы статей



ГОЛОВНА
ГОЛОВНА Поиск
 

статьи схожей тематики

О. А. Рощин, О. С. Голубничий
Сивина в бороду — біс у ребро

Сім’я є однією з найважливіших одиниць будь-якого суспільства. В її надрах зароджується моральність і формується система цінностей, що стає фундаментом соціального середовища в цілому. Тому здорова сім’я завжди вважалася необхідною умовою міцної держави. Проте, на жаль, останнім часом у прогресуючому порядку збільшується кількість розлучень, набуваючи характеру пандемії, що стає якоюсь хибною традицією і передається з покоління в покоління. Характерним є те, що все частіше спостерігається руйнування шлюбів у осіб старшої вікової групи, які нібито склались як в суспільному, так і особистісному плані. На жаль, до цієї категорії осіб нерідко належать досить відомі й популярні громадяни, які є взірцем для всієї спільноти. Провідне місце у виникненні такого явища займає зрада, яка досить вдало позначається висловом “сивина в бороду — біс у ребро”.


О. А. Рощин, О. С. Голубничий


Протягом тривалого часу розглядаючи причини шлюбної зради з позиції психології, спеціалісти зламали багато списів, але єдиного рішення так і не дійшли. Сподівання знайти таке рішення було б рівнозначним намаганням винайти філософський камінь. Проте ми все ж таки спробуємо внести певну ясність у цю досить складну проблему.
Зважаючи на сексуальну революцію, що відбувається впродовж кількох останніх десятиріч, виникає логічне питання, чи не є сексуальна розгальмованість чоловіків старшої вікової групи проявами сучасної моди? Для цього необхідно звернутися до історичних фактів.
Великий римський імператор Гай Юлій Цезар відзначався не лише перемогами на полі бою, але й у баталіях з жінками. При цьому вік аж ніяк не вплинув на його сексуальну активність. Коханками імператора ставали дружини багатьох римських сенаторів, мавританська цариця Евноя і єгипетська цариця Клеопатра, що народила від нього сина, а його коханка Сервілія, мати Брута, врешті-решт звела його зі своєю донькою Юнією Третьою. Кожний із численних походів Цезаря вносив помітні доповнення в перелік його коханок, і солдати не без підстав співали: “Ховайте дружин, ведемо ми в місто лисого розпусника”. За його наказом народний трибун Гельвій Цінна навіть підготував законопроект, згідно з яким Цезарю дозволялося брати собі дружин у необмеженій кількості для збільшення числа спадкоємців Божественного Юлія.
Наступник Юлія Цезаря Август, виживаючи з розуму, весь час намагався порівняти себе з богом. Одного разу на бенкеті, що отримав назву “Бенкет дванадцяти богів”, учасників переодягли в одяг небожителів, а сам імператор в ролі Аполлона осипав їх різними любовними пестощами, незалежно від статі. Август змолоду відрізнявся сексуальною розпутністю, але цей бенкет був апогеєм, особливо зважаючи на те, що на той час у Римі панував голод. При дворі він заснував спеціальну посаду “комісарів хтивості”, в обов’язки яких входило розробляти нові форми і види сексуальних стосунків.
Август II, курфюрст саксонський і король польський, якого прозвали Сильним за те, що він міг жартома зламати підкову або розплющити в руках срібний кубок, був чоловіком 700 дружин і батьком 354 дітей. За словами сучасників, за ніч він, як правило, відвідував не менше 4–5 коханок.
Іван IV Грозний, “багатьох дружин чоловік”, в перервах між масовими стратами і тортурами, розважався зі своїми опричниками в Олександрівській слободі, вдаючись до нестримної розпусти, об’єктами якої були не тільки численні жінки, але й чоловіки. Боярин Басманов на царських гуляннях красувався в жіночому вбранні й виконував будь-які примхи свого володаря.
Володимир Ілліч Ленін не без підстав підозрюється в розтлінні неповнолітніх. Хоча більшовицькі вожді оточували себе такою щільною завісою секретності і божественної недосяжності, що відомості про їх “забави” вельми суперечливі і засновані лише на плутаних розповідях небагатьох непрямих посібників цих “розваг”, що випадково залишалися в живих, і читанні між рядків деяких листів, розпоряджень тощо.
Йосип Сталін, в основному, користувався дружинами своїх найближчих підлеглих і спеціально відібраними “кандидатками”. Однак дані про його пригоди скупі і розпливчасті, що залишає можливість різного їх трактування.
Про Лаврентія Берію і його страшні “забави” написані цілі томи... На дачах кремлівських лідерів часто влаштовувалися концерти і просто гуляння за участю відомих співачок і актрис. Деякі з них потім ставали легкою сексуальною здобиччю “князів з грязі”, які, мабуть, знаходили особливе задоволення у володінні об’єктами жадань мільйонів чоловіків Союзу. Це їх прославляло у власних очах і давало зайве підтвердження безмежності своєї влади...
Отже, можна дійти висновку, що сексуальна активність “сивих чоловіків” не є породженням часу, нації, культури чи політичних переконань.
Зважаючи на те, що з віком у кожної людини мають місце інволюційні, у тому числі й гормональні, зміни, за аналогією з жінками припускається, що і у чоловіків може мати місце клімакс, тобто поступове пригнічення функціонування всіх ділянок репродуктивної системи. Вважається, що приблизно за п’ять років до розвитку такого сексуального згасання у чоловіка виникає активізація гормональної системи з активним викидом в організм тестостерону, що й зумовлює несподівані зради до того зразкових у сімейному плані чоловіків.
Власне дітородна функція у чоловіків зберігається майже все життя, на відміну від жінок. Для наочності доречно навести декілька цікавих фактів. Так, англієць Томас Пар вдруге одружився у віці 120 років і прожив з дружиною 12 років. Від цього шлюбу у нього був син, який помер у віці 127 років. У Миколи Шпаковського, мешканця селища Лати поблизу Сухумі, народилася донька, коли йому було 112 років. Абхазець Гханбері вперше одружився у віці 60 років і прожив у шлюбі до 100 років, при цьому став батьком 9 дітей. Датчанин Драконберг помер у 146-річному віці. До 91 року він працював матросом і 13 років провів у турецькому полоні. Вдруге він одружився в 111 років, і сталося так, що коли його старшому сину від першого шлюбу виповнилося 105 років, то молодшому від другої дружини — лише 9. Норвежець Сарингтон також мав старшого сина 103-річного віку, а молодшого — 9-річного.
Під іншим кутом зору проблему можна розглянути з позиції психології. В цьому плані серед основних шкідливих факторів визначають хронічні стреси, депресії, внутрішньосімейні негаразди.
У плані становлення особистості 40–50-річний вік характеризується досягненням певного рівня соціальної реалізації. Досить дорослі діти в цей період залишають батьків і починають жити окремо. Таким чином батьки позбавляються звичайних побутових проблем і залишаються сам на сам з тими негараздами, які могли бути присутніми багато років, але приховувалися за батьківськими зобов’язаннями. Часто в такий період чоловік і жінка починають розуміти, що завжди мали зовсім полярні інтереси і нічого не відчувають один до одного, крім зневаги і відрази. Така психологічна криза середнього віку навіть отримала спеціальну назву “синдром покинутого гнізда”. За статистикою саме на цей період припадає найбільша кількість розлучень. Така криза звичайно відбивається і на сексуальних стосунках подружжя, у тому числі на лібідо, ерекції, потенції. Якщо в цей період чоловік не може зрадити своїм переконанням, він зраджує дружині. Звичайно, в цьому випадку мова не йде про секс як самоціль, а скоріше він є спробою подолати афективний дискомфорт і знайти у коханки ті елементи міжособистісних стосунків, які були втрачені у власній родині.
З іншого боку, підвищення сексуальної активності в осіб середнього та похилого віку розглядається як страх перед старінням, що насувається. При цьому чоловіки намагаються наздогнати згаяний час і розпочинають сексуальні пригоди. Спираючись на психоаналітичні уявлення про бінарність людських потягів і їх взаємодію, двома основними мотивами людини є потяг до життя (ерос) і потяг до смерті (танатос). З метою приглушення гострого відчуття грядущого танатосу, чоловіки намагаються принизити його підсиленням квоти еросу. Така поведінка надає їм можливість подолати глибинну внутрішню невпевненість, переконуючи оточуючих і, в першу чергу, себе у збереженості своєї дієздатності. Насправді такі дії мають мало від справді сексуального потягу, швидше вони переслідують вторинну вигоду у зміцненні свого соціального “Я”.
Однак за відсутності досить рівного сексуального формування, за наявності невротичних відхилень у особи при загальній спроможності до статевого акту має місце втрата психофізіологічної єдності у відчуттях інтимного характеру. Зазначена втрата може проявлятися досить по-різному. Відчуття прихильності до жінки, поцілунки, фізичні ласки можуть не супроводжуватися виникненням ерекції. Чоловік змушений підтягувати ерекцію до емоційного стану чи навпаки — емоційний стан до ерекції. Для цього починають використовуватися певні додатково стимулюючі прийоми: не вимикається світло, щоб краще бачити партнершу, експерименти з позами, застосовуються різноманітні екстравагінальні види сексу. У випадку відставання емоційного стану від ерекції буває важко переключитися з побутових та службових тем на еротичну налаштованість. В такому разі переглядаються фото чи фільми з еротичними сценами.
Якщо ж розвиток особистості в межах її сексуальності відбувався гармонійно, то така гармонійність продовжує мати місце і при наближенні до періоду інволюції. Такі особи продовжують ще довгі роки вести нормальне статеве життя зі своїми дружинами. Звичайно, можуть виникати соматичні захворювання, що обмежують статеву здатність, але й у таких випадках це сприймається розсудливо і спокійно, а лібідозні акценти зміщуються на інші життєві пріоритети.
З цього видно, що проблема “сивина в бороду — біс у ребро” найтісніше пов’язана з проблемами особистісного і міжособистісного характеру у сім’ї. За їх відсутності чи при вчасній корекції, з великою долею вірогідності можна сподіватися, що сивість волосся не принесе з собою біса, який буде штовхати чоловіка в ребро.


Статьи на похожую тематику:

1. А.А.Рощин, А.С.Голубничий Техника любви



зміст