Анонсы статей



ГОЛОВНА
ГОЛОВНА Поиск
 

статьи схожей тематики

Ольга Барна
Стежками життєвої мудрості

(сторінками збірки “Приказки та афоризми про здоров’я, хвороби, життя і алкоголь” професора Б. І. Рудика)


У процесі життєвого шляху і професійного зростання людина здобуває знання, пізніше — навики, потім до неї приходить досвід, і лише небагатьом людям вдається дійти справжньої мудрості, а тим більше — жити і працювати, досконало володіючи нею.
Однак ці слова можна з впевненістю сказати про мого першого Вчителя в медицині — доктора медичних наук, професора кафедри терапії ФПО Тернопільської державної медичної академії ім. О. Я. Горбачевського Бориса Івановича Рудика. Досвідчений кардіолог, чудовий лектор, відомий науковець, що виховав цілу плеяду наступників, яку часто гордо називали “школа професора Рудика”, талановитий організатор охорони здоров’я. І ось — зовсім несподіваний ракурс його професійної діяльності — публікація книги “Приказки та афоризми про здоров’я, хвороби, життя і алкоголь”. Третє видання (що вказує на популярність її серед читачів) побачило світ у видавництві „Укрмедкнига” (Тернопіль) у 2003 році. Про популярність даного видання (як і самого автора) свідчить і той факт, що Борис Іванович — ведучий відповідних рубрик в декількох періодичних медичних виданнях, частий гість місцевих радіо, телебачення, щоденної немедичної преси.
“Прислів’я і приказки — один з найдавніших жанрів усної народної творчості і мудрості, — звертається автор до читача у вступному слові. — В коротких афоризмах читач часто знаходить відповіді на запитання, які його турбують...” Це своєрідні перлини людської мудрості, дбайливо зібрані і систематизовані автором. Для читача вони стають джерелом духовного самовдосконалення, відображаючи складність і часом — суперечливість життя.
Широкого поширення приказки та афоризми набули у Давній Греції та Римській імперії. До нас дійшли слова Гіппократа, Цицерона, Горація та інших. Такі з них, як “Життя коротке — шлях мистецтва довгий”, “Людині властиво помилятися”, “Ніщо так не схоже на божевілля, як гнів”, стали крилатими висловами і давно використовуються в повсякденному житті, часто — без посилання на їх авторів.
У висловах про здоров’я і життя людини — погляд народів на спосіб життя, значення тих чи інших звичок, розуміння щастя і сенсу життя (“Було б здоров’я, а щастя знайдеться”, “Час лікує і душу, і тіло”, “Коли ти народився на світ, ти плакав, а навколо всі раділи. Живи так, щоб коли ти покидатимеш цей світ, усі плакали, а ти один посміхався”).
Особливе ставлення до лікаря у суспільстві разом з високими вимогами, що ставляться перед людьми цієї професії, — основа для часто різнопланових висловлювань про лікарів (“Лікар повинен володіти поглядом сокола, руками дівчини, мудрістю змії і серцем лева”, “Найголовніші риси для лікаря — людяність, совість, впевненість”, “Лікар — філософ, немає великої різниці між мудрістю і медициною”, “У лікарському мистецтві немає лікарів, які закінчили свою науку”). Останній вислів, який належить корифею вітчизняної медицини М. Мудрову, міг би навіть стати епіграфом до нашого видання...
То ж, звертаючись до читачів журналу, які постійно продовжують свою науку, своє вдосконалення у мистецтві лікування, хочу сказати: якщо в якийсь момент Ви втомилися від нової медичної інформації, від вдумливого аналізу нових схем лікування, від перегляду медичних газет, монографій, журналів — зупиніться на мить і зверніться до перлин мудрості — не лише медичних, а й життєвих. Тому що мистецтво в лікуванні, мистецтво в мистецтві, мистецтво в житті — поряд...


Статьи на похожую тематику:

1. Ольга Иванова Зачем

2. О. М. Барна Ішемічна хвороба серця у жінок

3. В. З. Нетяженко, О. М. Барна Лікування пацієнтів з інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST (Рекомендації Американської Колегії Кардіологів та Американської Асоціації Серця: перегляд існуючих рекомендацій 1999 року)



зміст