Анонсы статей



ГОЛОВНА
ГОЛОВНА Поиск
 

статьи схожей тематики

Рекомендации Европейской ассоциации нефрологов, диализологов и трансплантологов по лечению анемии у пациентов с хронической почечной недостаточностью
Рекомендації ESMO з профілактики та лікування нудоти і блювоти, викликаних проведенням хіміотерапії

У статті наводяться клінічні рекомендації, що стосуються діагностики та лікування основних онкологічних захворювань, а також ключових питань підтримуючої терапії. Дані рекомендації розробляються провідними експертами ESMO і затверджуються координаційним комітетом цього товариства. Рекомендації широко використовуються практикуючими онкологами та лікарями інших спеціальностей в більшості європейських країн. В окремих країнах Мінімальні клінічні рекомендації ESMO затверджені як стандарти лікування онкологічних захворювань на державному рівні. Серед переліку захворювань, щодо яких існують Мінімальні клінічні рекомендації, — діагностика та лікування раку молочної залози, легень, яєчників, сечового міхура, передміхурової залози, прямої кишки, неходжкінської лімфоми, хвороби Ходжкіна, саркоми Юінга, меланоми шкіри та інших онкологічних захворювань. Серед цих рекомендацій для публікації на сторінках “Мистецтва лікування” було обрано “Рекомендації ESMO з профілактики та лікування нудоти і блювоти, викликаних проведенням хіміотерапії”. Ці рекомендації можуть мати вагоме практичне значення не лише для спеціалістів-онкологів, а і для лікарів загальної практики.


Затверджено Групою з підготовки рекомендацій ESMO, 2002


Визначення

Гостра нудота і блювота виникає протягом перших 24 годин після початку хіміотерапії; відстрочена нудота і блювота — через 24 годин та більше після початку хіміотерапії; попередня нудота і блювота — за декілька годин або днів до початку хіміотерапії.
Оцінюючи даний симптомокомплекс, слід виключити інші можливі причини виникнення нудоти і блювоти: променева терапія, призначення радіосенсибілізаторів, інфекції, метаболічні порушення, електролітний дисбаланс, закрепи, кишкова непрохідність, кахектичний синдром, метастатичні ураження головного мозку, печінки, кісток, паранеоплазія, прийом еметогенних препаратів (опіоїди, антибіотики, протигрибкові, аміфостин).
Слід враховувати ступінь еметогенності протипухлинних препаратів (табл. 1).


Антиеметики

Антагоністи рецепторів серотоніну і кортикостероїди звичайно призначають 1 раз на добу. Лише для купування відстроченої блювоти кортикостероїди призначають 2 рази на добу. Антагоністи допаміну призначають 3–4 рази на добу.
Для проведення стандартної протиблювотної терапії рекомендується пероральне призначення препаратів (клас і рівень доказовості І, А). Вважають, що препарати в межах одного класу мають порівнювані ефекти (клас і рівень доказовості І, А). У таблиці 2 представлені рекомендовані протиблювотні препарати для перорального прийому.


Лікування

Протиблювотні засоби призначають за 30–60 хвилин до початку хіміотерапії. Якщо у хворого на цей момент нудота або блювота вже наявні, антиеметики слід вводити внутрішньовенно.
Препарати, розміщені в таблиці еметогенної активності (табл. 1) від топотекану до паклітакселу, здебільшого потребують проведення профілактичної антиеметичної терапії. Препарати, що знаходяться між етопозидом і флюороурацилом, застосування антиеметичної терапії не потребують. У таблиці 3 представлені рекомендовані протиеметичні препарати, а також їх еметогенна активність для хіміотерапії у випадку гострої та відстроченої нудоти і блювоти.
У таблиці 4 подані рекомендації щодо проведення антиеметичної терапії за деяких особливих ситуацій.


Література

[1] Antiemetic Subcommittee of the Multinational Association of Supportive Care in Cancer: Results of The Perugia Consensus Conference// Ann.Oncol. – 1999. – V. 9. – P. 811–819.
[2] Gralla R. J., Osoba D., Kris M. G. et al. Recommendations for guidelines for the use of antiemetics: Evedence-baced clinical practice Guidelines// J Clin.Oncol. – 1999. – V. 17. – P. 2971–2994.




Статьи на похожую тематику:

1. А. С. Никоненко, С. Н. Завгородний, С. О. Вильховой Гиперпаратиреоз у пациентов с хронической почечной недостаточностью, получающих лечение программным гемодиализом

2. Диагностика и лечение урологических заболеваний у детей. Рекомендации Европейской урологической ассоциации (2001)

3. Рекомендации Европейской антиревматической лиги (EULAR, 2003): доказательный подход к лечению остеоартроза коленных суставов

4. Нефармакологические вмешательства при остеопорозе. Клинические рекомендации по диагностике, профилактике и лечению остеопороза Российской ассоциации по остеопорозу (2005)

5. Рак прямої кишки, рак ободової кишки, поширений колоректальний рак: діагностика, лікування та спостереження хворих. Клінічні рекомендації ESMO

6. Ж. Д. Семидоцкая, И. А. Чернякова, О. И. Мисюра, Е. В. Шилова Инфузионные препараты Сорбилакт и Реосорбилакт в комплексной терапии хронической почечной недостаточности

7. В.Г.Бебешко, Е.М.Бруслова Полидефицитные анемии у детей: причины развития и методические подходы к лечению

8. Опыт использования кардилола и кардитала в комплексной терапии больных с ишемической болезнью сердца и хронической сердечной недостаточностью

9. Рекомендації Американської колегії торакальних лікарів з профілактики післяопераційної фібриляції передсердь після кардіохірургічних втручань та ведення таких хворих (American College of Chest Physicians Guidelines)

10. С.І.Сміян Сучасні погляди на проблеми лікування і профілактики остеопорозу



зміст