Анонсы статей



ГОЛОВНА
ГОЛОВНА Поиск
 

статьи схожей тематики

Клінічні ситуації

В терапевтическое отделение СМСЧ № 7 г. Павлограда поступил больной Р., 1950 года рождения, каменщик, с диагнозом хронический бронхит в стадии обострения. При поступлении присутствовали жалобы на нарастающую слабость, боль в грудной клетке справа при кашле, кашель со скудной светлой, изредка желтоватой мокротой, повышение температуры тела до 38 °С.
Пациент считает себя больным в течении 3-х недель. Заболевание началось с усиления кашля, болей в грудной клетке, повышения температуры тела от субфебрильной до 38 °С. Лечился самостоятельно. Состояние не улучшалось, поэтому обратился к участковому терапевту. В этот же день был произведен общий анализ крови, результаты которого засвидетельствовали повышенное СОЭ, лейкоцитоз. Больной сразу был направлен в отделение. В связи с тем, что пациент наблюдается участковым терапевтом по поводу хронического бронхита, а плановая флюорография органов грудной полости (ОГП) была произведена месяц назад, рентгенографию грудной клетки участковый врач не назначил. В анамнезе — злоупотребляет алкоголем, много курит.
При первичном осмотре в отделении заподозрена внебольничная правосторонняя пневмония. Произведена рентгенография ОГП — справа в нижнедолевом бронхе определяется тень зубного протеза, состоящего из 3-х зубов металлической плотности и одного — предположительно пластикового. S10 нижней доли уменьшен в объеме, инфильтрирован. На этом фоне определяется участок деструкции до 3 см в диаметре с толстыми, неравномерной толщины стенками, с горизонтальным уровнем жидкости. Слева — норма. Заключение: инородное тело нижнедолевого бронха справа, абсцедирующая пневмония в S10 справа.
Дополнительно из анамнеза уточнено, что после злоупотребления спиртным, на следующий день больной упал на работе с высоты около 2 метров. Отмечалась кратковременная потеря сознания, после чего не мог найти свой зубной протез. Решил, что просто его потерял.
Больной был направлен в торакальное отделение областной больницы, где бронхоскопом зубной протез был извлечен. Абсцесс дренировался через бронх. Больной направлен для дальнейшего лечения в терапевтическое отделение. После консервативного лечения выписан по выздоровлению.


Хвора Д., 3 міс., історія хвороби № 345, поступила в інфекційно-боксоване відділення ТОДКЛ з приводу частих (8 разів на добу) рідких випорожнень зеленого кольору з неперетравленими рештками їжі та домішками слизу, здуття животика, неспокою дитини, підвищення температури тіла до 37,4 °С. Хворіє 10-у добу. Захворювання почалося зі здуття животика, неспокою. Наступного дня було одноразове блювання рештками їжі та спостерігалися зміни характеру випорожнень, що стали рідкими, водянистими та відбувалися після кожного годування.
Дитина від першої неускладненої вагітності, фізіологічних неускладнених пологів. До грудей прикладена в першу добу життя. До 2 місяців дівчинка перебувала на грудному вигодовуванні, але згодом через захворювання матері (гострий пієлонефрит) була переведена на штучне (спочатку сумішшю “Віталакт”, а через 6 днів — сумішшю “Пілті”). Годувалася дитина без дотримання режиму та допустимого, згідно з віком та масою, об’єму їжі.
При поступленні стан дитини середньої тяжкості, температура тіла 37,2 °С, дефіцит маси тіла 6 %. Шкіра бліда, суха, еластичність та тургор м’яких тканин знижені. Видимі слизові рожеві, сухі. Тім’ячко велике (2,5х2,5 см), запале. Спостерігалися тахікардія (ЧСС 152/хв.) і тахіпное (ЧД 44/хв.). Живіт здутий, на пальпацію не реагує. Випорожнення жовті, рідкі, з домішками неперетравленої їжі та слизу.
Результати загального аналізу крові: помірний лейкоцитоз – 11,2х109/л із зсувом вліво за рахунок паличкоядерних (6), гематокрит – 44 %. Копрограма: кал неоформлений, жовтий, жирні кислоти ++, позаклітинний крохмаль ++, мила ++, слиз ++, лейкоцити – 2–6 у полі зору. Бакпосів калу на патологічну флору негативний.
У даному випадку мало місце порушення режиму годування, об’єму їжі, дитина різко переведена на штучне вигодовування сумішшю, за тиждень було змінено дві суміші, що призвело до різкого напруження компенсаторних механізмів травного апарату дитини та виникнення набутої первинної гастроентеральної ферментопатії (за старою класифікацією — до диспепсії).
Прикладом порушення догляду є перегрівання дитини, що, як відомо, призводить до менших енергетичних витрат, зниження виділення шлункового і кишкового соку, а також до підвищеної спраги. Неспокій дитини у зв’язку зі спрагою мати пояснює як потребу в годуванні, після чого немовля і справді заспокоюється. А тим часом у шлунок потрапляє додатковий об’єм їжі, який вимагає підвищеної активності ферментів. Внаслідок того, що їжі більше, ніж він може перетравити, розвивається диспепсія.

Хворий Ігор Ф., 1 рік 4 міс., історія хвороби № 364, поступив у гастроентерологічне відділення ТОДКЛ зі скаргами мами на неспокій, нестійкі випорожнення, іноді — блювання після прийому їжі. Хворіє з двомісячного віку. Початок захворювання пов’язаний з переведенням дитини на змішане вигодовування. З того часу закрепи чергуються з частими (3–4 рази/добу) рідкими випорожненнями (завжди з неперетравленими рештками, світлі, без слизу, зі звичайним запахом). Із введенням пригодовувань характер випорожнень не змінився. Останні два тижні дитина стала неспокійна вночі, в калі з’явилися домішки “піску”. До даного моменту за медичною допомогою батьки не зверталися.
Загальний стан хлопчика середньої тяжкості: блідість шкірних покривів; виражені лобні й потиличні горби, окружність голівки (50 см) наближається до окружності грудей (51 см); наявні рахітичні “вервиці”; тургор м’яких тканин знижений; маса тіла 10,2 кг; психомоторний розвиток відповідає віку; живіт м’який, на пальпацію не реагує.
Результати загального аналізу крові: еритроцити – 3,1х1012/л, Hb – 82 г/л, лейкоцити – 8,4х109/л, е – 1, п – 4, с – 36, л – 49, м – 10, ШОЕ – 8 мм/год. Тест на толерантність до глюкози (ммоль/л): натще – 4,12; на 30 хв. – 5,67; на 60 хв. – 5,01. Тест на толерантність до мальтози (ммоль/л): натще – 4,18; на 30 хв. – 4,52; на 60 хв. – 3,72. Тест на толерантність до крохмалю (ммоль/л): натще – 3,92; на 30 хв. – 4,27; на 60 хв. – 4,01.
Враховуючи дані тестів на толерантність до вуглеводів, можна зробити висновок про порушення засвоєння мальтози, а отже — про мальтозну недостатність та наявність у даної дитини первинної спадкової гастроентеральної ферментопатії (непереносимість мальтози), стійкий перебіг, середня тяжкість.

Хворий Сашко Х., 2 роки 10 міс., історія хвороби № 487, поступив на стаціонарне лікування в інфекційне відділення міської дитячої лікарні зі скаргами на часті, до 10 разів/добу, кашкоподібні випорожнення зеленого кольору з тяжами слизу та прожилками крові, багаторазове блювання їжею, збільшення температури до 38,9°С, млявість, зниження апетиту.
Захворів гостро: підвищилася температура тіла, став млявий, з’явилася нудота. На 2-у добу приєдналися зазначені розлади випорожнень. З епіданамнезу відомо, що в меню дитини була домашня сметана, куплена на ринку. Аналогічні прояви захворювання спостерігаються і в старшого брата.
При поступленні загальний стан хлопчика середньої тяжкості: млявий, капризує; шкіра блідо-рожевого кольору, суха, еластичність та тургор м’яких тканин помірно знижені; кінцівки холодні; видимі слизові рота яскраво рожеві, сухі, язик густо обкладений білим, сухий; тахікардія (ЧСС 118/хв.), тони серця послаблені; живіт запалий, м’який, реагує на пальпацію в лівій клубовій ділянці, спазмована і болюча сигмоподібна кишка; наявні “несправжні” поклики; анус не зімкнений.
Результати загального аналізу крові: лейкоцитоз – 14,6х109/л зі зсувом вліво (18 паличкоядерних), прискорена ШОЕ – 18 мм/год, помірний анізо- та пойкілоцитоз. Копрограма: кал кашкоподібний, зелений, гомогенний, лейкоцити – 25–30 у полі зору, еритроцити – 8–10 у полі зору, слиз ++++. Бактеріологічний посів калу на патологічну флору: Sh. sonnei.
На підставі класичної клінічної картини та бактеріологічного підтвердження у даної дитини діагностована гостра дизентерія Зонне середньої тяжкості.


Статьи на похожую тематику:

1. Лекція С. О. Крамарєв, О. В. Виговська Інфекція, спричинена вірусом Епштейна–Барр: клінічні варіанти, діагностика, принципи терапії

2. Рак прямої кишки, рак ободової кишки, поширений колоректальний рак: діагностика, лікування та спостереження хворих. Клінічні рекомендації ESMO



зміст