Анонсы статей



ГОЛОВНА
ГОЛОВНА Поиск
 

статьи схожей тематики

С.М.Гайдукова, С.В.Видиборець, О.А.Карнабеда, О.І.Погоріла
Інфекційні ускладнення у хворих на хронічні лімфопроліферативні захворювання

С.М.Гайдукова, С.В.Видиборець, О.А.Карнабеда, О.І.Погоріла
Київська медична академія післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика, кафедра гематології та трансфузіології


Хронічний лімфолейкоз (ХЛЛ) є однією з найпоширеніших форм хронічних лімфопроліферативних захворювань і являє собою пухлину, субстрат якої складають переважно морфологічно зрілі лімфоїдні елементи, що походять із В- та Т-лімфоцитів. За даними літератури до 50 % хворих на ХЛЛ страждають від рекурентних інфекційних хвороб, які можуть виникати у будь-якій стадії, але частіше розвиваються у хворих із вираженими клінічними проявами захворювання. За результатами дослідження М.А.Волкової та співавторів (2001), доведено, що у І та ІІ клінічній стадії ХЛЛ інфекції розвиваються тільки у 10 % хворих, а у ІІІ–IV стадіях — у 76 % хворих. Інфекційні захворювання — одна з головних причин смертності у хворих на ХЛЛ, навіть за відсутності ознак прогресування хвороби.
Інфекційні ускладнення зумовлені здебільшого бактеріальними інфекціями, які вражають дихальні шляхи, шкіру, сечову систему та пов’язані з грампозитивними (Streptococcus pneumoniae, Staphylococcus aureus) та грамнегативними (Enteric) організмами. Вірусні інфекції, частіше герпес simplex і герпес zoster, як правило, розвиваються після або на фоні цитостатичної (ЦТ) та гормональної терапії. Грибкові інфекції частіше виявляють у хворих на ХЛЛ у стадії ІІІ–IV (за Rai, 1975) та на фоні нейтропенії. Паразитарні захворювання, викликані Pneumocystis carinii, найчастіше розвиваються у хворих на ХЛЛ після агресивних схем ЦТ.
Доведено, що інфекційні захворювання при ХЛЛ пов’язані з порушенням клітинного та гуморального імунітету та можуть бути наслідком як самого захворювання, так і застосованої ЦТ. Ще Dameshek у 1967 р. визначив ХЛЛ як патологічне накопичення імунологічно-некомпетентних лімфоцитів.
Наразі відсутні рандомізовані дослідження, які б обґрунтували призначення антибіотиків у хворих на ХЛЛ з профілактичною метою. Однак хворим, які отримують лікування аналогами пурину (флударабін, кладрибін) та мають фактори ризику інфекції (стадія ІІІ–ІV, інтенсивне попереднє лікування, нейтропенія), необхідно проводити антибактеріальну терапію з профілактичною метою. E.J.Anaissie та співавтори (1998) запропонували використання протигрибкових препаратів, а саме триазоліну, у хворих з тяжкою нейтропенією
(<100 нейтрофілів/мл) або при тривалій нейтропенії (понад 10–14 днів). T.Sudhoff та співавтори рекомендували використовувати ципрофлоксацин
(400 мг 2 рази на добу) з триметопрім-сульфаметазоном (480 мг 2 рази на добу 3 рази на тиждень) протягом періоду нейтропенії та продовжувати лікування до 2 місяців після закінчення прийому флударабіну. За даними результатів окремих досліджень профілактику герпетичної невралгії (ацикловір 400 мг
2 рази на добу) необхідно проводити у серопозитивних хворих, у хворих із рівнем CD4-клітин
<50 кл./мл та віком понад 70 років. Проте тривалість профілактичного курсу антибіотиків не визначена.
Усім хворим, які отримували лікування флударабіном з кортикостероїдами або алемтузумабом, необхідно проводити терапію триметопрім-сульфаметазоном (960 мг/кг 2 рази на добу 2–3 дні поспіль щотижня) с метою профілактики пневмоцистної пневмонії. Профілактику необхідно здійснювати паралельно з основним лікуванням та протягом кількох місяців після завершення терапії.
Враховуючи, що цитомегаловірусна інфекція (ЦМВ-інфекція) виявляється у 15–25 % хворих, які отримували терапію алемтузумабом, постає проблема її контролю та профілактики. На сьогодні відсутні рандомізовані дослідження щодо профілактики ЦМВ-інфекції. Для її профілактики та лікування цієї категорії хворих використовують ганцикловір та валацикловір. Проте головним побічним ефектом цих препаратів є мієлосупресія, що може збільшити ризик виникнення інших інфекційних ускладнень.
MD Центр Раку Андерсона розпочинає рандомізоване дослідження, спрямоване на вивчення профілактики ЦМВ-інфекції та пневмоцистної пневмонії у хворих на ХЛЛ, яким проводять лікування алемтузумабом. Пацієнти будуть рандомізовані на три групи. У першій групі хворі отримають стандартний профілактичний курс триметопрім-сульфаметазону та валацикловіру, у другій — триметопрім-сульфаметазон, у третій — валацикловір. Це дослідження, можливо, вирішить проблему профілактики ЦМВ-інфекції у хворих, що лікувалися алемтузумабом.
На сьогодні проводиться активне вивчення ефективності та доцільності застосування внутрішньовенних імуноглобулінів та активної імунізації для профілактики розвитку інфекційних ускладнень у хворих на ХЛЛ. Профілактичне використання імуноглобуліну (300 мг/кг кожні 4 тижні протягом 6 або 12 міс) є обґрунтованим лише у хворих на ХЛЛ з низькими його рівнями та рекурентними бактеріальними бронхолегеневими інфекціями. Вакцинацію проти грипу доцільно проводити тільки хворим на ХЛЛ у початкових стадіях (І–ІІ) та з рівнем імуноглобуліну (IgG) більше 700 мг/л, що забезпечить достатній титр антитіл проти грипу.
Терапія гемопоетичними ростовими факторами (нейпоген) є ефективною для скорочення тривалості та зниження тяжкості нейтропенії, пов’язаної з прогресуванням хвороби та її лікуванням, вона необхідна для зменшення інфекційних ускладнень.
Таким чином, вивчення чинників ризику розвитку інфекційних ускладнень у хворих на ХЛЛ є актуальною проблемою сучасної гематології. Розробка новітніх ефективних методів їх профілактики дозволить подовжити тривалість та забезпечити високу якість життя таких хворих.


Статьи на похожую тематику:

1. С. М. Гайдукова, С. В. Видиборець Тромбоцитози в лікарській практиці

2. С. М. Гайдукова, С. В. Видиборець, Ю. Ю. Попович Застосування препаратів еритропоетину в лікуванні анемії

3. М.І.Борисенко /гастроентерологія/ Хронічні захворювання гастродуоденальної зони у дітей: стан суміжних органів травлення та комплексна фармакотерапія

4. А.М.Печінка, М.І.Линник, М.І.Лісяний Мультинутрієнтний функціонально-пептидний комплекс “Grinization” у лікуванні хворих на хронічні гепатити

5. С. І. Сміян Целекоксиб-Авант у лікуванні хворих на ревматичні захворювання суглобів

6. Вплив ентеросорбції на стан ендотоксикозу у хворих на гострі гнійно-запальні захворювання придатків матки

7. В.Ю.Приходько Артеріальна гіпертензія і вік: поширеність, особливості перебігу та ускладнення

8. С. Н. Гайдукова, С. В. Выдыборец Идиопатическая тромбоцитопеническая пурпура

9. С.Н.Гайдукова, С.В.Выдыборец, Л.А.Сивак, Т.С.Ширинян Железодефицитная анемия: современные походы к диагностике и лечению

10. І. С. Сміян Діарейні захворювання



зміст