Анонсы статей



ГОЛОВНА
ГОЛОВНА Поиск
 

статьи схожей тематики

Гість редакції — С.М.Кузнєцова

У “Живому ефірі” — директор Українського реабілітаційного центру для хворих із порушеннями мозкового кровообігу Світлана Кузнєцова.


В Інституті геронтології, в Українському цент­рі для хворих із порушеннями мозкового кровообігу йде боротьба за життєву свободу. Пацієнти заново вчаться ходити, говорити, жити. І вони дуже часто перемагають у цій боротьбі, перемагають за допомогою високо­класних професіоналів і найсучаснішої техніки.
Напружений графік роботи директора Центру — доктора медичних наук, професора Світлани Кузнєцової зумовив оперативність нашого інтерв’ю, але лаконічність бесіди лише підкреслила важливість теми, що піднімається на сторінках “Мистецтва лікування”, — теми гострого мозкового інсульту та його ускладнень. Більшість статей номера підготовлені безпосередньо Світланою Михайлівною та її колегами.

— Нещодавно Ваш Центр збагатився новим діагностичним обладнанням…
— Так, ми встановили і запустили новий японський енцефалограф, який дозволяє не лише визначати комплексний енергетичний потенціал мозку, але й досліджувати окремі його структури, аналізувати альфа-, бета-, гама-, тета-ритми, проводити цікаві наукові дослідження. Адже біоритми мозку успадковуються, певною мірою визначаючи психологічний тип людини…. І хоча головне призначення нового енцефалографа — контроль реабілітації при мозковому інсульті, ми можемо обстежити кожного, хто опікується своїм здоров’ям.

— Яку практичну користь отримають читачі від цього номера “МЛ”, підготованого голов­ним чином Вами та Вашими колегами?
— У журналі будуть презентовані найсвіжіші дані стосовно патогенезу неврологічних захворювань, зокрема сучасні уявлення про причини розвитку мозкового інсульту, первинні та вторинні фактори його профілактики. Ми акцентуємо увагу практикуючого лікаря (не лише невропатолога) на алгоритмі дій: куди направити хворого для консультації, який спектр досліджень необхідно провести. Первинна профілактика відіграє значну роль у зменшенні рівня смертності від інсульту, що посідає друге місце серед основних причин летальності серед населення. Водночас читач знайде на сторінках номера матеріали щодо методів лікування неврологічних захворювань, особливостей застосування сучасних лікарських засобів та їх комбінацій. Ми намагалися викласти інформацію в найбільш зручній для практикуючого лікаря формі. Адже він відчуває постійний брак часу, потребує не розмірковувань, а чітких вивірених рекомендацій.

— Що сьогодні є “больовою точкою” у лікуванні мозкового інсульту?
— Складності ведення гострого періоду. Усім нам відомо, що існують препарати, здатні розчиняти тромб, але їх потрібно вводити у перші години під контролем магнітно-резонансної та комп’ютерної томо­графії. На жаль, такі можливості мають лише лікарні та клініки у великих містах, але й тут від мозкового інсульту до початку кваліфікованої допомоги проходить багато часу... В Україні смертність від мозкового інсульту прямо залежить від географічної відстані між пацієнтом і медиком.

— Великою популярністю користуються Ваші науково-практичні конференції в Судаку за участі російських учених. Що відбувається в російській неврології?
— Росія завжди була “аккумулятором умов”. Потужні кафедри, наукові школи, традиція. Сьогодні все це дбайливо зберігається, активно фінансується… І як результат — розквіт. Проводиться плідна наукова робота, росіянам є що продемонструвати. Разом із ними ми намагаємося тримати високу планку наукового спілкування, приносити користь практикуючим лікарям — тим, заради кого ми працюємо.

— Як, на вашу думку, не перетворювати роботу на конвеєр, на тяжку і нудну справу?
— По-перше, треба займатися, за висловом Григорія Сковороди, “сродною працею”, яка здатна дарувати натхнення. По-друге, ніколи не можна зосереджуватися на одному. Потрібно вміти “перемикатися”. У видатного вченого І.П.Павлова було два столи. Частину статей він писав на одному, втомлювався — і переходив до іншого. Навіть така проста зміна атмосфери відкриває нові сили, народжує нові думки… Мені пощастило — керівну роботу я поєднує з прийомом хворих, із поїздками на закордонні семінари, конференції… Можливо, у цій здатності перевтілюватися і полягає секрет довголіття вчених, видатних лікарів, педагогів. Кожен розвинутий талант — це ніби корінець, завдяки якому ти ще міцніше тримаєшся за життя… І саме професійного довголіття, творчого натхнення, непохитного здоров’я я хочу побажати усім читачам “Мистецтва лікування”. Доброї роботи!

Текст, фото: Олександр Тарасенко


Статьи на похожую тематику:

1. Гість редакції — В. Г. Майданник

2. Гість редакції — В. Л. Новак

3. Гість редакції — К. Ф. Чернушенко

4. Гість редакції — Ю. М. Мостовий

5. Гість редакції — Н.Б.Губергриц

6. Гість редакції — А.Г.Цыпкун

7. Гість редакції—К.І.Бодня



зміст