Анонсы статей



ГОЛОВНА
ГОЛОВНА Поиск
 

статьи схожей тематики

С.О.Галникіна
Акне: сучасний погляд на проблему

С.О.ГАЛНИКІНА, д.мед.н., професор
Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я.Горбачевського


Звичайні вугри (acne vulgaris) — це найпоширеніша хвороба шкіри, що уражає до 85% осіб у віці від 12 до 25 років і 11% осіб, старших за 25 років. У більшості випадків через певний час настає самовиліковування, але можуть утворитися косметичні дефекти, що часто спричиняє значний емоційний дистрес (стурбованість, депресія, соціальна дезадаптація, міжособисті й виробничі труднощі) та призводить до певних психосоціальних наслідків.
Особливі зауваження щодо ведення хворих.
- При веденні пацієнтів з акне важливо враховувати індивідуальний патогенетичний фон розвитку цього захворювання. Об’єм обстежень, що призначає фахівець-дерматолог, залежить від сукупності багатьох чинників.
- При діагностиці акне у підлітків слід насамперед орієнтуватися на тяжкість перебігу захворювання. Наприклад, хлопчикам із легким і середньотяжким перебігом акне слід починати стандартну терапію без попереднього обстеження. При тяжкому перебігу важливо своєчасно консультувати і обстежувати пацієнтів у ендокринолога та гастроентеролога. У хлопчиків із тяжкими акне слід звернути увагу на патологію щитовидної залози, жовчного міхура і жовчовивідних шляхів, порушення вуглеводного обміну, наявність лямбліозу, глистової інвазії. Що стосується дівчаток, то при легкому перебігу захворювання призначається стандартна зовнішня терапія. При средньотяжкому і тяжкому перебігу показані консультація й обстеження у гінеколога-ендокринолога, ендокринолога.
- У жінок при середньотяжкому і тяжкому перебігу акне слід провести обстеження в ендокринолога, гінеколога-ендокринолога. Це пов’язано з тим, що гормональна регуляція секреції шкірного сала може здійснюватися на чотирьох рівнях: гіпоталамус, гіпофіз, кора наднирників і статеві залози. Тому будь-яка зміна гормонального фону, що призводить до змін вмісту андрогенів, буде опосередковано впливати на секрецію шкірного сала. У жінок із тяжким перебігом акне можуть виявляти полікістоз у поєднанні з ановуляторними менструальними циклами і гірсутизмом, гіперплазію надниркових залоз, аденому гіпофіза. У ряді випадків у дорослих жінок, резистентних до терапії, слід також виключити пухлини наднирників або яєчника.
- У чоловіків з акне можуть виявляти патологію щитовидної залози, порушення вуглеводного обміну, гіперплазію надниркових залоз і андрогенпродукуючі пухлини. У разі поєднання акне і розацеа необхідно провести дослідження травного каналу.
- При активному запаленні гліколевий пілінг завжди викликає загострення акне. Тому дуже важливою є передпілінгова підготовка шкіри: зняття запальних явищ, попереднє вирівнювання поверхні шкіри, зменшення грубого гіперкератозу. Всі комп­лексні програми реабілітації шкіри постакне (гіперпігментації, рубці тощо) включають гліколеві пілінги. Необхідно з великою обережністю проводити даний вид пілінгу при поверхнево розташованих судинах шкіри і в літній період. Хімічні пілінги при акне слід призначати лише як додатковий метод лікування. На початкових етапах лікування при переважанні запальних елементів (папул, папулопустул, індуративних акне та ін.) проведення пілінгів недоцільне через високий ризик загострення акне. У таких випадках необхідно призначати стандартну терапію місцевими ретиноїдами, бензоілпероксидом, азелаїновою кислотою, а також індивідуально вирішувати питання про призначення системної терапії.
- Якомога більш раннє призначення ефективної патогенетичної терапії є надзвичайно важливим, особливо при схильності до формування рубців. Через 4–5 тижнів після початку патогенетичної терапії до загальної схеми лікування можуть бути підключені хімічні пілінги (гліколевий, із ретиноїдами), які сприятимуть вирівнюванню текстури шкіри, зменшенню фолікулярного гіперкератозу, вираженості постзапальної пігментації, лущення тощо. Частоту і тривалість застосування пілінгів у цих ситуаціях вирішують індивідуально.
- Косметична чистка обличчя — одна з найпопулярніших процедур при акне. При виборі виду чистки слід брати до уваги, що існує кілька типів шкіри. Тому використання тільки класичної чистки з попереднім розпарюванням вапазоном не завжди приносить результат. Це, як правило, необхідне при жирній себореї з глибокими комедонами (відкритими і закритими) з метою профілактики акне. Для комбінованої чутливої шкіри з великою кількістю дрібних поверхневих комедонів, а також для шкіри з явищами раннього в’янення, із землистим відтінком (“втомлена шкіра”), з явищами куперозу підходить чистка з холодовим гідруванням. При цьому відбувається лише поверхневе розпушування епідермісу, що забезпечує легку малотравматичну чистку. Останнім часом популярними стали “сухі чистки” із застосуванням перед процедурою спеціальних складів, що розширюють пори. Шкіра легко переносить такий вид втручання, при цьому добре видаляються і поверхнева, і більш глибока закупорки. Це одна з найбільш щадних і дієвих чисток. Для всіх видів чистки залишається одне загальне правило: вони проводяться, коли на шкірі відсутні гнійні запалені елементи. Чистка не показана при переважанні запальних елементів, особливо пустульозних.
- Слід пам’ятати, що існує ризик загост­рення акне, появи піодермій, формування рубчиків і пігментації на місці екскорійованих і видавлених запалених елементів. Враховуючи сучасні уявлення про порушення бар’єрних властивостей шкіри при акне, чистка повинна бути максимально щадною. Зокрема, вапоризація може сприяти подальшому руйнуванню бар’єрних властивостей шкіри, посилювати трансепідермальну втрату води, призводячи до дегідратації шкіри, а значить — до передчасного її старіння. Істотно полегшує процедуру чищення попередня зовнішня терапія ретиноїдами або азелаїновою кислотою протягом 2–3 тижнів.
- Останніми роками все більш поширеною стає ультразвукова чистка, яка забезпечує добрий косметичний ефект після курсу процедур.
- З раціону виключають: горіхи, шоколад, морську рибу (містить йод), йодовану сіль.
- Забороняють препарати, що містять йод, бром, оскільки вони виділяються зі шкірним салом і подразнюють сальні залози, спричиняючи загострення вугрової хвороби.


Статьи на похожую тематику:

1. Плевральні випоти — сучасний погляд на проблему

2. Мозковий інсульт: сучасний погляд на проблему та стратегію лікування

3. Я. Ф. Кутасевич, І. О. Олійник Сучасний погляд на псоріатичну хворобу

4. Сучасний погляд на хірургічне лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки

5. С.О.Галникіна Нові можливості використання вітчизняних препаратів зовнішнього застосування у дерматокосметології

6. С.О.Галникіна Диференційований підхід до лікування папіломавірусних уражень з урахуванням супутньої патології

7. Погляд на нові вершини професіоналізму “Крізь призму стоматології”

8. П.Г.Кондратенко, А.А.Васильев, М.В.Конькова Острый панкреатит: современный взгляд на проблему

9. Ю. М. Степанов, А. Ю. Филиппова Стеатоз печени и неалкогольный стеатогепатит: современный взгляд на проблему

10. Сучасний підхід до фармакотерапії бронхіальної астми



зміст