Анонсы статей



ГОЛОВНА
ГОЛОВНА Поиск
 

статьи схожей тематики

Ніколи не кажіть "ніколи"

Академік Володимир Петрович Філатов — особистість, творчі напрями, спадок


Іван Логай


В. Філатов Пройде ще багато часу, виростуть нові покоління, а ім'я Героя Соціалістичної Праці, академіка Володимира Петровича Філатова — видатного вченого, талановитого офтальмолога-хірурга залишиться в пам'яті людей.

Володимир Філатов народився 28 лютого 1875 року в с. Михайлівка Пензенської губернії, в родині земського лікаря Петра Федоровича Філатова. Він є племінником одного з засновників вітчизняної педіатрії Ніла Федоровича Філатова. Тож генерація Філатових — справжня гордість вітчизняної медицини. Символічним є такий випадок. Коли в 1950 році в Одесі проходило урочисте засідання з нагоди 75-річчя академіка В. П. Філатова і присвоєння йому звання Героя Соціалістичної Праці, ювілярові порадили розпочати свій виступ з подяки партії та уряду за високу нагороду. Та академік розпочав зі слів про надихаючий вплив Ніла та Петра Філатових.
Але поки ми в російській провінціальній тиші. Завершилося безтурботне дитинство серед милої пророди. Після закінчення у 1892 році Симбірської гімназії у молодого Володимира не виникало сумнівів щодо майбутньої професії — батько виплекав у синові любов і відданість медицині. У тому ж році юнак вступає на медичний факультет Московського університету. Ще зі студентських років В. П. Філатов, відвідуючи рідних на канікулах, завзято допомагав батькові вести прийом хворих, асистував йому при нескладних операціях. Тут він уперше стикнувся з болем і стражданнями людей, які втратили зір внаслідок розвитку більм. Вибір було зроблено відразу і остаточно. Молодий Філатов вирішує присвятити своє життя офтальмології, боротьбі зі страшним недугом — сліпотою.
Закінчивши з відзнакою у 1897 році університет, він залишається працювати там ординатором очної клініки, потім — ординатором Московської очної лікарні. Ці шість років серед світил московської офтальмології стали власне першою своєрідною академією із складного фаху. І ось треба зробити вибір — залишитися в столиці чи полишити її заради більш самостійного шляху. Так життя приводить молодого здібного лікаря в українські краї, аби і він залучився до їх світової слави. У 1903 році на запрошення професора
С. С. Головіна Філатов переїздить до Одеси, де влаштовується ординатором і асистентом кафедри очних хвороб Новоросійського університету. З Одесою пов'язане все його наступне життя, розквіт наукової і творчої діяльності.
Думки про допомогу сліпим не полишають
В. П. Філатова ні на хвилину. Пересадка рогівки — це надія і спасіння для таких хворих. Проте ідеї молодого лікаря не знаходять підтримки в науковому світі — занадто сміливою і безперспективною здавалась така задумка. Втім, попри скептицизм колег, Володимир Петрович втілює сміливу ідею, фактично започатковуючи відновну офтальмологію.
У 1911 році, після переїзду професора С. С. Головіна до Москви, В. П. Філатова призначили завідувачем кафедри і клініки очних хвороб Новоросійського університету. Він багато працює, вдосконалюючи операційну техніку, і в 1912 році робить свою першу пересадку рогівки методом повної наскрізної кератопластики. Але операція пройшла невдало. Інший би відступив, але не Філатов. Багато років було витрачено на безперервні пошуки, роздуми, сумніви, кропітку і напружену працю. Тільки у 1923 році вдалося досягти бажаного — операція "часткова наскрізна кератопластика" дала позитивний результат. Сам Володимир Петрович писав, що в ті роки не було ні дня, ні ночі, коли б він не думав над цією проблемою. Яка дивна працьовитість і віра в перспективи нового важливого напряму — подолання втрат зору. Ця епопея, мабуть, заслуговує схвальної поеми. Одного разу Філатов сказав про себе: "Я не вчений, я винахідник". Насправді він був блискучим вченим з неперевершеним талантом хірургічного винахідництва.
У 1931 році Філатов вперше зробив пересадку рогівки із трупного ока, збереженого в умовах зниженої температури. Це була перемога! Вирішення проблеми донорської рогівки поклало початок широкому впровадженню кератопластики в практику і принесло Володимиру Петровичу величезну популярність. Звідусіль хворі з більмами потягнулись в Одесу — до Філатова. Так розвивались події, і саме так було закладено міцні основи трансплантології в офтальмології.
Наполегливість, цілеспрямованість, висока ерудиція та вимогливість до себе, надзвичайна працездатність, а головне — оптимізм і щоденна турбота про хворих дозволили Володимиру Петровичу внести безцінний вклад не лише в офтальмологію, а й в інші галузі медицини. Досить нагадати про розроблений Філатовим у 1914 році метод пластики шкіри на круглому стеблі, який, на думку хірургів, є цілою епохою пластичної хірургії. 20 років життя присвятив Філатов розробці нового методу лікування — тканинній терапії. Тканинні препарати по Філатову сьогодні знаходять широке застосування в різних галузях медицини, ветеринарії, народного господарства.
В. П. Філатов, видатний вчений, висококласний хірург, був також чудовим організатором. З його ініціативи у 1931–1932 роках в Одесі були започатковані перші в СРСР глаукомний диспансер і очна травматологічна станція швидкої допомоги, а в 1936 році, враховуючи заслуги В. П. Філатова, Постановою народних комісарів СРСР № 632 було створено Інститут експериментальної офтальмології, директором якого Володимир Петрович залишався до останнього дня свого життя.
Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова АМН України — дітище того видатного починання — широко знаний у світі. Тут 8 клінік на 500 ліжок (глаукоми та офтальмоендокринології, пересадки рогівки, відшарування сітківки, опіків очей, дитячої офтальмопатології, мікрохірургії тощо). Щорічно виконується понад 8 тисяч мікрохірургічних операцій. Маємо офтальмологічний центр світового значення та діапазону. І все це — сучасне втілення починань Натхненника Володимира Петровича Філатова. Можна було б розповісти про його картини та вірші. Адже хірург талановито малював. Є в нього і віршовані рядки. Один з віршів, написаний його рукою, зберігається в будинку-музеї А. П. Чехова в Ялті, де Володимир Петрович часто бував на запрошення Марії Павлівни Чехової. Та торкнемося дуже важливої риси В. Філатова — бажання і вміння допомогти хворому, здавалося б, в безнадійній ситуації. "Ніколи не кажіть хворому "ніколи", — заповідав він.
Талановитий педагог, Філатов створив також і свою велику школу. Заряджені науковими ідеями філатовці збагатили офтальмологію новими цінними методами діагностики, лікування, профілактики очних захворювань. Учнів і послідовників у В. П. Філатова було і є багато, тому що Інститут, який носить його ім'я, і сьогодні — один з провідних офтальмологічних центрів Європи і головний в Україні з проблем офтальмології і тканинної терапії.
Додамо, що до АН УРСР В. Філатова було обрано в 1939-му, а до складу АМН СРСР в 1944 році, тобто він належить до засновників цієї спеціалізованої медичної академії.
Помер В. П. Філатов 30 жовтня 1956 року від крововиливу в мозок. У подальшій розробці наукових ідей видатного лікаря, у збереженні традицій філатовської школи надзвичайно велику роль зіграла його учениця — академік Надія Олександрівна Пучковська, яка в 1956–1985 роках очолювала інститут. Саме Н. Пучковська вперше вдосконалила систему термінової допомоги при травмах ока. Слідом за таким відділенням в інституті ім. В. П. Філатова відповідні центри травми ока було налаштовано в багатьох містах України.
Філатовці глибоко поважають і шанують свого Вчителя. Пишаються його віршами, поемами, художніми творами, які реставровані і виставлені в музеї інституту та садибі-музеї В. П. Філатова. В Одесі відкрито три меморіальні дошки на будинках, де він жив і працював, перед головним корпусом інституту стоїть пам'ятник.
Володимир Петрович Філатов — це взірець вченого, лікаря-офтальмолога і всебічно обдарованої людини.


Статьи на похожую тематику:



зміст